Справа про визнання угоди укладеною (Виконавчий комітет Бориспільської міської ради до ТОВ "Бісквітний комплекс "Рошен")
16 червня 2020 року Верховний Суд підтримав правову позицію, яка була розроблена адвокатом Пономарьовим М.М. та керівником юридичного департаменту Кондитерської корпорації "Рошен" під час представництва інтересів ТОВ "Бісквітний комплекс "Рошен" в судах першої та апеляційної інстанцій у справі № 911/688/19 й визнав помилковими висновки апеляційного та місцевого господарського суду.
Верховний Суд зауважив, що на теперішній час відсутній висновок Верховного Суду в питанні застосування у подібних правовідносинах норми частини 5 статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній до 01.01.2020) у частині визначення того, чи охоплюється поняттям "об`єкти інженерної інфраструктури", яке міститься у цій нормі, поняття "дороги", та, відповідно чи має замовник право на зменшення розміру пайової участі на кошторисну вартість таких об`єктів, якщо будівництво таких об`єктів інфраструктури поза межами земельної ділянки замовника було передбачено виданими йому технічними умовами.
За наслідками касаційного провадження Верховний Суд сформував правовий висновок, згідно з яким (п. 36 постанови): виходячи з комплексного застосування у подібних правовідносинах норм статей 1, 30, 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній до 01.01.2020), статті 1 Закону України "Про автомобільні дороги", і положень Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507, Верховний Суд доходить до висновку про те, що автомобільні дороги, як об'єкт будівництва, належать до інженерних споруд, які, в свою чергу, відносяться до об'єктів інженерної інфраструктури у розумінні частини 5 статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній до 01.01.2020), отже, автомобільні дороги, які розташовані поза межами земельної ділянки замовника та збудовані ним, є об'єктами інженерної інфраструктури, на суму кошторисної вартості яких підлягає зменшенню розмір пайової участі замовника у розвитку інфраструктури населеного пункту, оскільки зазначеною нормою Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не встановлено як вичерпного переліку об'єктів інженерної інфраструктури, так і обмеження цього переліку виключно системами водопостачання, каналізації, водовідведення, енергопостачання, газопостачання, зв’язку, чим спростовується помилковий висновок апеляційного суду про зворотне, який (висновок) ґрунтується на довільному звуженому тлумаченні судом апеляційної інстанції змісту частини 5 статті 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (у редакції, чинній до 01.01.2020) без урахування необхідності її комплексного застосування з положеннями статей 1, 40 цього Закону, статті 1 Закону України "Про автомобільні дороги", Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого і введеного в дію наказом Держстандарту України від 17.08.2000 № 507."