ВАГОВИЙ КОНТРОЛЬ НА АВТОШЛЯХАХ УКРАЇНИ

Вагові норми вантажних перевезень, порядок здійснення контролю та відповідальність за їх порушення

 

 

do1Переважна більшість автошляхів України збудована протягом 60 - 80-х років минулого століття відповідно до чинних на той час стандартів та вимог.

 

В силу зміни вагових характеристик автомобільного транспорту, який використовується у вантажних перевезеннях, конструкції автошляхів не в змозі витримувати ті динамічні навантаження, які виникають під час руху сучасних вантажних транспортних засобів.

 

Так, відповідно до даних Державного підприємства «Державний дорожнiй науково-дослiдний інститут», близько 74% автомобільних доріг України були збудовані під розрахункові навантаження на вісь – 6 тонн та загальною вагою не більше – 24 т.

 

Зазначені обставини стали причиною того, що наразі більшість автомобільних доріг втратили несучу здатність, дорожнє покриття має суттєві деформації та руйнування, штучні споруди перебувають в аварійному стані.

 

На основі аналізу параметрів моделей автотранспортних засобів, було встановлено, що деформації дорожнього покриття та утворення колій спричиняються транспортними засобами із спареними осями.

 

При осьовому навантаженні понад 7 т виникає граничне напруження, що призводить до руйнування покриття.

 

З урахуванням зазначеного, для забезпечення збереження доріг від передчасного руйнування Кабінетом Міністрів України було запроваджено заборону на рух транспортних засобів, що перевозять подільні вантажі, з навантаженням на одиночну вісь – понад 11 т, здвоєні осі – понад 16 т, строєні осі – понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь – понад 11 т, здвоєні осі – понад 18 т, строєні осі – понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах – понад 46 т) на всіх автомобільних дорогах.

 

У свою чергу, з метою збереження автомобільних доріг загального користування, центральним органом виконавчої влади (Укртрансбезпекою), на яку покладено завдання, зокрема, щодо здійснення габаритно-вагового контролю за транспортними засобами габаритно-вагові параметри, яких перевищують нормативні, розпочато заходи щодо запобігання та недопущення руйнування автомобільних доріг загального користування.

 

Так, на цей час територіальними органами Укртрансбезпеки спільно із службами автомобільних доріг в областях та відповідними підрозділами Національної поліції України в областях розпочато здійснення заходів з габаритно-вагового контролю за допомогою пересувних габаритно-вагових комплексів.

 

Зокрема, станом на сьогодні на автомобільних дорогах загального користування в Одеській, Миколаївській, Херсонській та інших областях здійснюються заходи державного контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів вагові та/або габаритні, параметри яких перевищують нормативні.

 

За результатами роботи вже перевірено більш ніж 4 з половиною тисячі транспортних засобів, з них у більш ніж 300 виявлено порушення вагових параметрів.

 

Нараховано плати за проїзд на 150 тис. євро, сплачено близько – 740 тис. гривень.

 

Накладено штрафних санкцій на суму близько 148 тис. гривень.

 

 

І. Нормативно-правове регулювання габаритно-вагових норм вантажних перевезень

Питання здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів врегульовано групою нормативно-правових актів, серед яких варто виділити наступні:

-          Закон України «Про автомобільний транспорт»;

-          Закон України «Про дорожній рух»;

-          Постанова Кабінету Міністрів від 10 жовтня 2001 року № 1306 «Про Правила дорожнього руху»;

-      Постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 р. № 30 «Про проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами», якою в тому числі затверджено Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами;

-     Постанова Кабінету Міністрів від 27 червня 2007 року № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування», якою в тому числі затверджено: Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні; Ставки плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні; Порядок тимчасового обмеження або заборони руху транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на окремих ділянках автомобільних доріг загального користування;

 -          Постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 869 «Про внесення змін до пункту 22.5 Правил дорожнього руху»;

-       Наказ Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10 грудня 2013 року № 1007/1207 «Про затвердження Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування»;

-         Методика виконання вимірювань поосьових навантажень та маси вантажних транспортних засобів у русі (М 218-02071168-459:2006.), розроблена Харківським національним автомобільно-дорожнім університетом, затверджена 30.05.2008 заступником Голови Державної служби автомобільних доріг України.

 

 

ІІ. Загальні положення вагових норм вантажних перевезень

Поняття великовагового транспортного засобу визначено в ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт», за змістом якої це транспортний засіб з вантажем або без вантажу, хоча б один з вагових параметрів якого перевищує встановлені на території України допустиму максимальну масу чи осьове навантаження.

maxresdefault

Пунктом 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, конкретизовано зазначену норму та визначено, що таким вважається транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

 

Так, норми щодо допустимої величини навантаження на осі вантажного автомобіля визначені розділом 22 Правил дорожнього руху.

 

Зокрема, відповідно до п. 22.1. Правил дорожнього руху встановлено, що маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу.

 

При цьому, пунктом 22.5. Правил дорожнього руху визначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

 

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

 

Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.

 

Забороняєdorogi2ться рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

 

Перелік доріг місцевого значення, у тому числі їх ділянок, що суміщаються з вулицями міст та  інших  населених  пунктів, затверджують Рада міністрів Автономної Республіки Крим та  обласні державні адміністрації один раз на три роки.

 

Вищевказане положення викликає багато дискусій серед перевізників, оскільки фактично обмеження проїзду дорогами місцевого значення означає заборону для пересування по більш ніж 70% автомобільних доріг України та унеможливлює доставку вантажів за принципом «двері-двері». Як відомо, аграрні підприємства знаходяться в більшості випадків на значній відстані від доріг державного значення.

 

Окремо від вказаних обмежень, слід звернути увагу на те, що на певних ділянках автошляхів встановлюється передбачений Правилами дорожнього руху знак 3.16 «Рух транспортних засобів, навантаження на вісь яких перевищує ... т, заборонено», відповідно до змісту якого забороняється рух транспортних засобів, у яких фактичне навантаження на будь-яку вісь більше зазначеної на знакові.

 

Окрім наведеного, слід звернути увагу на те, що за змістом Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 рух великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів може бути тимчасово обмежено або заборонено у разі настання погодно-кліматичних умов, за яких експлуатація таких транспортних засобів може призвести до значного пошкодження автомобільних доріг або негативно позначитися на безпеці руху. Можуть також встановлюватися сезонні обмеження на рух великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів за певними маршрутами чи на окремих ділянках автомобільних доріг за такими маршрутами, про що Укравтодор повинен своєчасно інформувати перевізників через засоби масової інформації або шляхом розміщення відповідної інформації на визначеній веб-сторінці в Інтернет.

 

Обмеження або заборона руху в денну пору доби за температури повітря вище +28 С° поширюється на транспортні засоби фактичною масою понад 24 тонни і навантаженням на вісь 7 тонн.

 

За змістом Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

 

Дозвіл оформлюється підрозділами Державтоінспекції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв’язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

 

Дозвіл видається на одноразовий проїзд великогабаритного та великовагового транспортного засобу. У разі здійснення постійних проїздів по одному маршруту тим самим транспортним засобом дозвіл може видаватися на кілька проїздів, але не більше ніж на три місяці.

 

Видача дозволу та подання документів, необхідних для його отримання, переоформлення, видачі дубліката та анулювання, здійснюються через центр надання адміністративних послуг.

 

Для отримання дозволу перевізник або уповноважена ним особа подає:

-  заяву, в якій зазначаються заплановані строки проїзду транспортного засобу, маршрут руху, геометричні (висота, ширина, довжина) і вагові (загальна вага, осьові навантаження) параметри транспортного засобу, інформація про вантаж, найменування, адреса, телефон перевізника та прізвище відповідальної за перевезення особи;

-  копії погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв’язку щодо проїзду автотранспорту;

-  документ, що підтверджує внесення плати за оформлення дозволу.

 

Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою

 

П = (Рзм + Рнв + Рг) х В,

 

де П - розмір плати за проїзд;

Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду;

В - відстань перевезення, кілометрів.

 

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

 

Рух транспортних засобів та їх составів загальною масою до 40 тонн включно, якщо вони не є великогабаритними і контейнеровозів загальною масою до 46 тонн включно та заввишки від поверхні дороги до 4,35 метра включно (на встановлених Укравтодором, Укртрансбезпекою і департаментом Державтоінспекції МВС маршрутах, які погоджено з організаціями, зазначеними в пунктах 9-13 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами), здійснюється без дозволу. Відомості про маршрути руху зазначених транспортних засобів оприлюднюються Укравтодором та МВС в газеті "Урядовий кур'єр".

 

Також, відповідно до Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами визначено, що перевізник, який має намір використовувати великоваговий та/або великогабаритний транспортний засіб, зобов'язаний не пізніше ніж за три доби звернутися до уповноважених Укравтодором підприємств із заявою про видачу погодження маршруту. Дозвіл на рух великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу видається відповідним підрозділом МВС, що забезпечує безпеку дорожнього руху, після надання погодження маршруту.

 

У заяві про видачу погодження маршруту повинні міститися відомості про характер і категорію вантажу, загальну масу навантаження на вісь (осі), габарити, технічну характеристику великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, строк перевезення і маршрут. У разі коли під час здійснення габаритно-вагового контролю встановлено, що транспортний засіб є великоваговим та/або великогабаритним, до заяви додаються довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та документи, на підставі яких встановлюється маршрут проїзду такого транспортного засобу з часу завантаження до часу здійснення габаритно-вагового контролю.

 

ІІІ. Порядок здійснення контролю за дотриманням габаритно-вагових норм вантажних перевезень.

Відповідно до п. 1.10. Правил дорожнього руху габаритно-ваговий контроль – це перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю.

 

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування забезпечує Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті – Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансбезпека). У пунктах пропуску через державний кордон України габаритно-ваговий контроль транспортних засобів габаритно-ваговий контроль транспортних засобів здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, у сфері міжнародних автомобільних перевезень – Державна фіскальна служба України.

 

При цьому, за змістом Постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879 визначено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування також здійснюється відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

87789 2

Безпосередньо габаритно-ваговий контроль, крім документального, здійснюється виключно в пунктах габаритно-вагового контролю посадовими особами та/або працівниками відповідних органів.

 

Місце розташування стаціонарного пункту та схема організації дорожнього руху під час під’їзду до пункту та виїзду з нього визначаються Укртрансбезпекою та її територіальними органами і погоджуються з власниками автомобільних доріг та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

 

У стаціонарних пунктах, розташованих на автомобільних дорогах загального користування, встановлюється цілодобовий режим роботи.

 

Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані.

 

 

Контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та територіальні органи Укртрансбезпеки, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

 

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, зокрема, у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

 

Згідно з п. 2.4-1. Правил дорожнього руху у місці здійснення габаритно-вагового контролю на вимогу працівника пункту габаритно-вагового контролю або працівника МВС водій вантажного автомобіля (в тому числі механічного транспортного засобу) повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також:

 

а) передати для перевірки документи, зазначені в підпунктах "а", "б" і "г" пункту 2.1 цих Правил (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил);

б) надати транспортний засіб та причіп (за наявності) для вагового та/або габаритного контролю відповідно до встановленої процедури.

 

Відповідно до п. 2.4-2. Правил дорожнього руху у разі виявлення під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових та/або габаритних параметрів установленим нормам і правилам рух такого транспортного засобу та/або причепу забороняється до отримання в установленому порядку дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, про що складається відповідний акт.

 

Так, габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.

 

У разі виявлення під час здійснення попереднього габаритно-вагового контролю на стаціонарних або автоматичних зважувальних пунктах факту перевищення установлених габаритно-вагових параметрів здійснюється точний габаритно-ваговий контроль.

 

За результатами точного габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка результатів здійснення контролю із зазначенням часу і місця його проведення, а на запит водія - міжнародний сертифікат зважування вантажних транспортних засобів, якщо пункт габаритно-вагового контролю уповноважений видавати такі сертифікати.

 

У разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування. Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

 

У разі здійснення руху з порушенням умов, визначених у дозволі на рух, подвійний розмір застосовується в частині перевищення фактичних показників над показниками, визначеними у дозволі, за пройдену частину маршруту.

 

Довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту.

 

У разі наявності підозри щодо перевищення нормативних габаритно-вагових параметрів транспортного засобу, працівники пунктів габаритно-вагового контролю проводять його повторне зважування.

 

У разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 

Власник великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу або уповноважена ним особа має право привести габаритно-вагові параметри транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами шляхом часткового розвантаження, перевантаження на інший транспортний засіб або у будь-який інший спосіб.

 

Після приведення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу у відповідність з установленими нормативами і внесення плати за проїзд такий засіб спрямовується для здійснення повторного габаритно-вагового контролю. Якщо під час здійснення повторного габаритно-вагового контролю фактів перевищення габаритно-вагових параметрів не виявлено, транспортний засіб може продовжити подальший рух.

 

У разі відмови водія транспортного засобу від проходження габаритно-вагового контролю посадові особи та/або працівники Укртрансбезпеки або її територіальних органів складають акт за формою, встановленою Мінінфраструктури, з оперативним повідомленням відповідного підрозділу МВС, що забезпечує безпеку дорожнього руху.

 

З метою удосконалення переліку підстав для зупинки транспортних засобів для здійснення габаритно-вагового контролю, визначення механізму контролю вагових та габаритних параметрів транспортних засобів та їх фіксації спеціальними технічними засобами шляхом низькошвидкісного і високошвидкісного зважування і вимірювання без зупинки автомобіля, та підвищення відповідальності автомобільного перевізника за порушення законодавства під час перевезення вантажів Міністерством інфраструктури України спільно з депутатським корпусом розроблений проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення контролю за безпекою автомобільних перевезень вантажів і відповідальності за порушення правил дорожнього руху», який зареєстрований за № 4661.

 

Крім того, у Верховній Раді України також зареєстрований проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про автомобільний транспорт» (щодо дотримання вагових або габаритних норм та/або умов, визначених у дозволі на участь у дорожньому русі). (реєстр. № 4660)

 

Зазначеним законопроектом пропонується встановити солідарну відповідальність для автомобільного перевізника, водія транспортного засобу, відправника вантажу (комерційного посередника, брокера, експедитора), вантажовласника за порушення транспортним засобом встановлених законодавством вагових та/або габаритних норм.

 

IV. Відповідальність за порушення габаритно-вагових норм вантажних перевезень

На сьогодні законодавством та іншими нормативно-правовими актами передбачено відповідальність за здійснення перевезень вантажів понад дозволених нормативів шляхом нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами, яка розраховується у відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. № 879.

 

Так, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру:

до 10 відсотків - у подвійному розмірі;

на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі;

більше як на 40 відсотків - у п’ятикратному розмірі.

02 1

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

 

Перевізник зобов’язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

 

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн).

 

При цьому, відповідно до ст. 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами – тягне за собою накладення штрафу на водіїв від тридцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 – 680 грн.) і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - від сорока до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680 – 850 грн.).

 

 

*Підготовлено адвокатом Пономарьовим М.М., Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 4915 від 27.03.2012, на замовлення Асоціації «Аграрних перевізників України». Інформація актуальна станом на травень 2016 року.

 

ОСТАННІ НОВИНИ